Вивчення мистецтва лялькового театру в кіно

від kim Оновлено: Липень 11, 2022

Чи замислювалися ви коли-небудь про те, як режисери використовують ляльок у фільмах? Це питання, яке задають багато людей, і існує багато способів їх використання.

Ляльки використовуються у фільмах по-різному: від створення комічної натури до ролі головного героя. Деякі з найпопулярніших фільмів в історії, як-от «Чарівник країни Оз», «Темний кристал» і «Команда Америки: Світова поліція», використовували ляльки в певній якості.

У цій статті я розгляну, як кінематографісти використовують ляльок у фільмах, і деякі з найпопулярніших прикладів.

Усе, що вам потрібно знати про лялькове мистецтво

Що таке лялькове мистецтво?

Лялькове мистецтво — це вид мистецтва, який використовує ляльок, щоб розповідати історії, виражати емоції та створювати унікальний театральний досвід. Ляльковий театр — це вид театру, який існує протягом століть і популярний досі. Ляльковий театр можна використовувати для розваги, навчання і навіть для привернення уваги до важливих питань.

Види лялькового мистецтва

Лялькове мистецтво має багато форм, і кожен тип має свій унікальний стиль. Ось кілька найпопулярніших видів лялькового мистецтва:

• Ляльковий театр маріонеток: ляльковий театр маріонеток — це різновид лялькового театру, де лялькар керує мотузками або прутами, щоб контролювати рухи ляльки. Цей вид лялькової гри часто використовується в дитячому театрі.
• Тіньовий ляльковий театр: ляльковий театр тіней — це тип лялькового театру, де лялькар використовує джерело світла, щоб відкидати тіні на екран. Цей тип лялькового театру часто використовується, щоб розповідати історії та створювати унікальний візуальний досвід.
• Стрижнева лялькарська вистава: лялькова вистава на стрижневих ляльках — це різновид лялькарської вистави, де ляльковод керує стрижнями, щоб контролювати рухи ляльки. Цей вид лялькового театру часто використовується на телебаченні та в кіно.
• Ручне лялькарство: ручне лялькарство – це тип лялькарства, де ляльковод використовує свої руки, щоб контролювати рухи ляльки. Цей вид лялькового мистецтва часто використовується в дитячому театрі та на телебаченні.

Переваги лялькового мистецтва

Лялькове мистецтво може бути чудовим способом розваги, навчання та привернення уваги до важливих проблем. Ось деякі з переваг лялькового мистецтва:

• Це може допомогти залучити дітей до навчання, зробивши його веселим та інтерактивним.
• Це може допомогти привернути увагу до важливих проблем у творчій та розважальній формі.
• Це може сприяти розвитку творчості та уяви у дітей.
• Це може допомогти розвинути комунікативні та соціальні навички у дітей.

Лялькове мистецтво може бути чудовим способом розваги, навчання та привернення уваги до важливих проблем. Незалежно від того, чи ви ляльковод, батько чи просто людина, яка любить ляльок, лялькове мистецтво може стати чудовим способом розважитися та навчитися чогось нового.

Механічні фігури 1920-х років

Техніка під впливом ляльок

У 20-х роках Європа була пов’язана з технікою під впливом ляльок! Він використовувався в мультфільмах, створених Володимиром Маяковським (1925), в німецьких експериментальних фільмах, таких як Оскар Фішінгер і Вальтер Рутманн, і в багатьох фільмах, які продюсувала Лотта Райнігер до 30-х років. Крім того, його надихнули азіатські традиції лялькового театру тіней та експерименти в кабаре Le Chat Noir (Чорний кіт).

Двомісний

Двійник, надприродна або демонічна присутність, був популярною фігурою в експресіоністському кіно. Ви можете побачити це в «Празький студент» (1913), «Голем» (1920), «Кабінет доктора Калігарі» (1920), «Тінь попередження» (1923) і «М» (1931).

Лялька, Маріонетка, Автомат, Голем, Гомункул

Ці бездушні фігури були скрізь у 20-х! Вони вторглися на екран, щоб виразити силу машини, яка атакує свого власного творця. Ви можете побачити їх у The Devil Doll (1936), Die Puppe (The Doll, 1919), RUR (або RUR, Universal Robots Rossum) Карела Чапека, Der Golem (Голем) Густава Мейрінка, Метрополіс (1926) та Мушля і священнослужитель (1928).

Машинна естетика

Машинна естетика була в моді в 20-х! Він був присутній у L'Inhumaine (The Inhumane) Марселя Л'Ерб'є, Le Ballet mécanique (Механічний балет, 1924) Фернана Леже, Мен Рея та Дадлі Мерфі та абстрактних «візуальних симфоніях» Вікінга Еггелінга, Уолтера Руттманна. , Ганс Ріхтер і Курт Швердтфегер. Крім того, у футуристів були свої кінокомпозиції, «об’єктні драми».

Створення ляльки піщаної людини

Людина за лялькою

Герхард Берендт був автором маріонетки «Пісочна людина». Лише за два коротких тижні йому вдалося створити ляльку заввишки 24 сантиметри з білою цапиною борідкою та гостроверхим ковпаком.

Внутрішні роботи

Внутрішня робота маріонетки Sandman була досить вражаючою. Він мав рухомий металевий скелет, який дозволяв анімувати його в різних позах і положеннях для зйомок. Кожну незначну зміну фіксували на камеру, а потім об’єднували, щоб створити стоп-кадр фільм.

Зворушливі реакції

Коли в листопаді 1959 року перший епізод «Пісочної людини» вийшов в ефір, він викликав досить зворушливу реакцію. Наприкінці епізоду Пісочна людина заснув на розі вулиці. Це спонукало кількох дітей написати листи, пропонуючи ляльці свої ліжка!

Феномен Бебі Йоди

Вартість зачарування

Грогу, він же Бебі Йода, є шедевром мистецтва, ремесел та інженерії вартістю 5 мільйонів доларів. Щоб оживити маріонетку, потрібні п’ять ляльководів, кожен з яких контролює різні аспекти рухів і виразів Ґрогу. Один ляльковод керує очима, інший керує тілом і головою, третій ляльковод рухає вухами і ротом, четвертий оживляє руки, а п'ятий ляльковод діє як резервний оператор і створює костюм. Розмова про дорогу лялькову виставу!

Магія лялькового мистецтва

Рухи та вирази обличчя Грогу такі реалістичні, ніби він нас усіх зачарував! П'ять ляльководів оживляють його, кожен зі своєю особливою майстерністю. Один керує очима, інший тілом і головою, третій рухає вухами і ротом, четвертий оживляє руки, а п'ятий створює костюм. На нас ніби закляли, а ми не можемо відірватися!

Координація виробництва Käpt'n Blaubär

За лаштунками

Щоб зробити епізод Käpt'n Blaubär, потрібне село! У виробничий процес було залучено колосальних 30 людей, і всі вони повинні були працювати разом, як добре змащена машина.

Ляльководи

Лялькарі були зірками шоу! Щоб оживити а, зазвичай потрібні були два ляльководи характер – один для рухів рота і один для рук. Якщо ляльковод хотів зробити кілька кроків разом з маріонеткою, йому доводилося координувати дії з іншим ляльководом, а також моніторами, кабелями, поручнями для ляльок і постановочною групою, яка повзала навколо них.

Мета

Мета всієї команди полягала в тому, щоб отримати точні кадри персонажів, щоб глядачі не помітили метушню знімальної групи. Отже, ляльководам довелося бути дуже обережними, щоб переконатися, що їхні рухи були синхронізовані, і щоб знімальна група не потрапляла в кадр!

Ляльковий театр на вулиці Сезам

Хто?

• Ляльковод Пітер Редерс – це той, хто повністю ковзає в маріонетку, роблячи її маскою.
• Самсон був створений у 1978 році для кадрових історій німецької Вулиці Сезам, створеної NDR.

Як?

• Голова ляльки підтримується на спеціальному плечовому каркасі.
• Тулуб ляльки підвішується до нього за допомогою гумових ременів, схожих на штанці на підтяжках.
• Ляльководу доводиться втілювати фігуру, що розгойдається, до життя з великими фізичними зусиллями.
• Зовні видно лише дуже малу частину рухів і жестів лялькаря всередині фігури.

Що?

• Ляльковий театр — це форма театру, де лялькар частково або повністю ковзає в ляльку, роблячи її маскою.
• Це вимагає великих фізичних зусиль і його можна порівняти із заняттями в спортзалі.

Дія всього тіла

• Ляльководу доводиться втілювати фігуру, що розгойдається, до життя з великими фізичними зусиллями.
• Усі рухи та жести всередині фігури потрібно робити з великою енергією та ентузіазмом.
• Ляльковод має вміти рухати ляльку так, щоб це виглядало реалістично та цікаво.
• Це копітка робота, але вона того варта, коли бачиш реакцію глядачів!

Лялькова п’єса з планети Мелмак: Нуль Проблемо-Альф і родина Таннер

Пітна робота Міхая «Мічу» Мезароша

Пролізнувши в маріонетку інопланетянина Альфа, Мічу чекала гаряча пора. Тісна і незручна маска була як сауна під софітами на знімальному майданчику. Що ще гірше, для більшої частини зйомок використовувалася ручна лялька з вбудованою механікою.

Оповідач і ляльковод: Пол Фуско

Пол Фуско був відповідальним за те, щоб Альф ожив. Він був ляльководом і оповідачем цієї ляльки Альфа, рухаючи вухами, бровами та кліпаючи очима. Він був тим, хто чудово перевернув життя родини Таннер.

Об'єктний театр: Зібенштейн і «Коффер»

Зухвалий чемодан

Ах, сумнозвісна нахабна валіза з дитячого серіалу німецького телебачення ZDF, Siebenstein! Хто міг забути пустотливого маленького хлопця? Ляльковод Томас Ролофф оживив валізу, і це було видовище.

Театр об’єктів: високоякісна постановка

Театр предметів є частиною лялькового мистецтва, і якість постановки Зібенштейна була на висоті! Для цього знадобилася команда з близько 20 осіб, а кожен знімальний день тривав 10 годин. Знімальна група встановлювала, освітлювала та знімала кожну сцену з різних ракурсів. Потім, після перерв у монтажі та відстрочених реакцій, щоб створити потік, у них буде близько 5 хвилин кадрів трансляційної якості.

Догляд Кінг-Конга для великого екрана

Віха 1933 року

У 1933 році «Кінг-Конг і біла жінка» вийшли на великий екран і увійшли в історію! Це була лялькова вистава з серйозними спецефектами. Щоб Кінг-Конг виглядав так, ніби його подув вітер, фігуру довелося підправити та сфотографувати мільйон разів.

Рімейк 1976 року

У рімейку «Кінг-Конга» Джона Гільєрміна 1976 року була використана та ж техніка стоп-моушн, ​​але цього разу шерсть мавпи розчісувалась у потрібному напрямку після кожного дотику. Виготовлення фігури мавпи заввишки 1.7 метрів і вагою 12 тонн коштувало колосальних 6.5 мільйона доларів, але вона з’явилася у фільмі лише на 15 секунд. Розмова про дороге!

Уроки, витягнуті

Доглядати Кінг-Конга для великого екрану непросто! Ось що ми дізналися:

• Постановки лялькових вистав можуть бути дорогими.
• Технологія стоп-моушн необхідна для створення реалістичних ефектів.
• Підправка хутра фігури є ключовою для створення бажаного ефекту.

Темний кристал: лялькова вистава епічних пропорцій

Оригінальний фільм

Фентезійний фільм Джима Хенсона «Темний кристал» 1982 року став першим повнометражним фільмом, у якому знялися виключно ляльки. Це була праця любові для Хенсона, який працював над проектом п'ять років.

Приквел Netflix

Netflix спочатку планував зробити анімаційний приквел, але швидко зрозумів, що маріонетки зробили фільм Хенсона таким особливим. Тож вони вирішили продовжити сезон з 10 епізодів складної лялькової гри під назвою «Темний кристал: Ера опору». Серіал було додано до розкладу Netflix 30 серпня 2019 року.

Мистецтво лялькового театру

Ляльковий театр - справжній вид мистецтва. Ляльководи фільмів рідко отримують визнання, на яке вони заслуговують, оскільки їм доводиться працювати за кадром. Їхня робота часто фізично важка та гаряча, і їм потрібні терпіння та вміння, щоб зробити ідеальний знімок.

Режисерське бачення

Бачення серіалу режисера Луїса Леттер’є полягало в тому, щоб глядачі забули, що вони дивляться ляльок. І це правда – ляльки такі реалістичні, що легко забути, що вони несправжні!

Відмінності

Лялька проти маріонеток

Маріонетки і маріонетки є ляльками, але вони мають деякі ключові відмінності. Маріонетками зазвичай керують руками, тоді як маріонетками керують за допомогою ниток або дротів зверху. Це означає, що маріонетки можуть рухатися вільніше та реалістичніше, тоді як ляльки обмежені рухами рук ляльковода. Ляльки зазвичай виготовляються з тканини, дерева або пластику, тоді як маріонетки зазвичай виготовляються з дерева, глини або слонової кістки. І, нарешті, маріонеток зазвичай використовують для театральних вистав, а ляльок часто використовують для розваги дітей. Отже, якщо ви шукаєте реалістичне виконання, вибирайте маріонетку. Але якщо ви шукаєте щось більш грайливе, маріонетка може стати вашим вибором!

Висновок

Ляльковий театр — це вид мистецтва, який використовувався у фільмах протягом десятиліть, і справді дивовижно бачити, скільки зусиль витрачається на створення цих персонажів. Від Пісочної людини до Крихітки Йоди маріонетки використовувалися, щоб оживити персонажів унікальним і захоплюючим способом. Отже, якщо ви шукаєте цікавий і творчий спосіб дослідити світ кіно, чому б не спробувати ляльковий театр? Просто не забувайте використовувати палички для їжі та не забувайте добре проводити час – зрештою, це не лялькова вистава без сміху!

Привіт, я Кім, мама та ентузіаст стоп-моушну з досвідом створення медіа та веб-розробки. Я маю величезну пристрасть до малювання та анімації, і тепер я з головою занурююся у світ стоп-моушну. У своєму блозі я ділюся з вами своїми знаннями.